МКАС: поговоримо про наболіле

Статья посвящена вопросам, связанным с арбитражным процессом в МКАС при ТПП Украины. Статья вызывает особый интерес тем, что в ней даются практические рекомендации по ведению процесса по урегулированию коммерческих споров в этом арбитражном институте.

Окремі практичні аспекти у вирішенні спору.

Міжнародний комерційний арбітраж є особливим правовим інститутом у вирішенні спорів, де важливу роль відіграють до найменших нюансів вивірені деталі. З досвідом у представництві інтересів вітчизняних та іноземних компаній у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (далі – МКАС при ТПП України або МКАС), хотілося б звернути увагу читачів на практичні аспекти, які слід враховувати, звертаючись до МКАС за врегулюванням спору.

1. Арбітражне застереження

При укладенні договору і виборі ар­бітражної інституції слід зважати на такі особливості.

Правильне викладення арбітраж­ного застереження із зазначенням по­вного точного найменування суду дає можливість уникнути у подальшому скасування судового рішення. Так, 13 березня 2013 року Шевченківський ра­йонний суд м. Києва скасував рішення МКАС при ТПП України, оскільки спірним контрактом в якості арбітражного суду був передбачений МКАС при ТПП в м. Київ, а не МКАС при ТПП України.

Якщо все ж допущено помилку, з метою підтвердження арбітражної підсудності можна звернутися до контрагента з листом, наприклад, про узгодження кількості арбітрів під час розгляду спору у МКАС. Відповідь на такий лист від сторони договору мож­на вважати доказом підтвердження наявності угоди про підсудність спо­ру міжнародному комерційному ар­бітражу (МКАС).

Укладаючи договір і прогнозуючи місце вирішення спорів, необхідно дати оцінку таким істотним елемен­там арбітражного розгляду як:

–   предмет спору (сума боргу);

–   місце проведення слухання;

–  порядок призначення та макси­мальна / мінімальна кількість арбітрів;

–   судові витрати (арбітражний збір, послуги перекладачів, послуги секре­таріату, фахівців суду і суддів – можуть розраховуватися окремо) і порядок їх розподілу за результатами розгляду;

–   можливість визнання рішення на території, де планується його виконан­ня (визначається виходячи з міжнарод­них договорів, також не зайвим буде поцікавитися процесуальним поряд­ком і приблизною вартістю послуг міс­цевих юристів);

–   необхідність залучення іноземних юристів (їх перспективні гонорари);

–   процедура доказування, оцінка допустимості та релевантності дока­зів тощо.

Зазначені обставини необхідно оцінювати як в аспекті процесуальної, так і з точки зору економічної доцільності. Так, виходячи з розмірів арбітражного збору в МКАС при ТТП України, економічно не доцільно передавати на його вирішення спори сумою менше 10 000 доларів США. До речі, арбітражне застереження може передбачати юрисдикцію МКАС щодо частини спорів, які виникають з відповідного договору, наприклад, з обмеженням за сумою.

2. Процесуальні витрати сторін

Вибір української мови судового розгляду і одноособовий порядок вирішення спору в МКАС при ТПП України надасть можливість сторонам зощадити на судових витратах, оскільки розгляд іноземною мовою тягне за собою складання документів відповідною мовою та оплату послуг перекладача. Хоча такі витрати згодом компенсуються за рахунок сторони, що програла у спорі, за контрактами на невеликі суми сплата всіх необхідних платежів не завжди є доцільною. Наприклад, у випадку, коли справа розглядається одноособово одним арбітром, сума арбітражного збору зменшується на 20%.

Необхідно пам’ятати, що витрати сторони у зв’язку із захистом своїх інтересів у МКАС при ТПП України (відрядження представників, гонорари адвокатів тощо) підлягають компенсації стороною, що програла у спорі. Для цього необхідно подати письмове клопотання і додати докази, такі як договір між стороною і її адвокатом, представником, юридичною фірмою, підтвердження оплати послуг, квитки та інші документи, що підтверджують фактичні витрати.

Арбітражний процес

Регламент МКАС при ТПП України дає можливість сторонам вирішити спір без проведення усного слухання на основі наявних доказів. Усне слухання проводиться для викладення сторонами своїх позицій на основі доказів, що надаються і для проведення усних дебатів. Регламентом не передбачено аудіофіксації судового процесу, як у судах загальної юрисдикції, тому додаткові пояснення по справі доцільніше подавати в письмовій формі та надавати всі наявні докази до початку судового розгляду. Сторона має право подати клопотання про ведення протоколу судового засідання. Такі заходи допоможуть сторонам і суддям врахувати всі обставини справи і дати їм належну оцінку та усунути можливість ігнорування однієї зі сторін спору.

Особливу увагу слід приділити встановленню місцезнаходження відповідача, оскільки МКАС при ТПП України надсилає документи за адресою, вказаною позивачем. Бувають випадки невручення позовних матеріалів і повісток, що згодом у процедурі визнання та примусового виконання рішення МКАС може розцінюватися місцевим судом як порушення процедури пові­домлення сторони про розгляд спору. Наприклад, 29.01.2013 р. Апеляційний суд Полтавської області, розглядаючи апеляційну скаргу на ухвалу суду про

«ПРАВИЛЬНЕ ВИКЛАДЕННЯ АРБІТРАЖНОГО ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ПОВНОГО ТОЧНОГО НАЙМЕНУВАННЯ СУДУ ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ УНИКНУТИ У ПОДАЛЬШОМУ СКАСУВАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ»

дозвіл на примусове виконання рішен­ня МКАС при ТПП України, дослідив обставини щодо посади і повноважень особи, яка отримувала повідомлення від МКАС, чому на стадії розгляду по­зову у МКАС при ТПП України уваги не приділялося.

Крім того, неотримання від пози­вача необхідних для подальшого роз­гляду відомостей, зокрема, про точ­ну поштову адресу відповідача, тягне за собою припинення арбітражного розгляду. Тому, звертаючись до суду, необхідно насамперед отримати ві­домості з державного реєстру юри­дичних осіб про місце реєстрації відповідача, його підрозділи, адреси засновників та спробувати встанови­ти фактичне місце здійснення госпо­дарської діяльності.

Якщо виникає складність із вручен­ням відповідачу документів від МКАС, застосовується положення ч. 5 ст. 15 Регламенту МКАС при ТПП України, яке встановлює, що письмове повідо­млення вважається отриманим сторо­ною, якщо воно надіслано за остан­нім відомим місцезнаходженням комерційного підприємства, постій­ним місцем проживання або пошто­вою адресою рекомендованим листом або будь-яким іншим чином, який пе­редбачає реєстрацію спроби достав­ки цього повідомлення. При цьому у випадках з українським відповіда­чем ми рекомендуємо для полегшення процедури визнання та примусового виконання рішення МКАС, опубліку­вати оголошення про дату судового засідання в пресі, як це передбачено ч. 9 ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України. Це зумовлено необ­хідністю визнавати рішення МКАС за правилами, встановленими статтями 390-398 Цивільного процесуального кодексу України.

При наданні доказів до МКАС при ТПП України слід враховувати, що від­повідно до ч. 5 ст. 42 Регламенту оцін­ка доказів здійснюється арбітрами за їх внутрішнім переконанням. Арбі­тражне процесуальне законодавство не встановлює умов про належність та допустимість доказів у судовому про­цесі, у зв’язку з чим арбітражний суд бере до уваги будь-які документи, які можуть містити відомості, що стосу­ються предмета спору. Серед таких до­казів можна виділити електронне лис­тування, документально оформлені пояснення юридичних осіб, висновки фахівців та експертів. В основу рішення МКАС при ТПП України від 29.04.2013 р. по справі про стягнення боргу з укра­їнської компанії на користь громадя­нина Франції були покладені, зокре­ма, такі докази, як пояснення адвоката на адвокатський запит представника позивача, електронне листування між сторонами спору і третіми особами.

Однак важливо пам’ятати, що пе­ревірка достовірності наданих дока­зів і тягар доведення покладається на сторони арбітражного процесу. Слід заздалегідь передбачити, що МКАС володіє повноваженнями щодо ви­требування документів тільки за до­помогою звернення до компетентно­го суду з проханням про сприяння в отриманні доказів, що на практиці призводить до невиправданого затя­гування строків розгляду і не завжди забезпечує результат. Тому можна ско­ристатися такою можливістю, як звер­нення до органу, фізичної або юридич­ної особи з адвокатським запитом на підставі ст. 6 Закону України «Про ад­вокатуру», зазначивши, що вчинення в будь-якій формі перешкод до здій­снення правомірної діяльності захис­ника чи представника особи з надан­ня правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх ді­яльності та професійної таємниці пе­реслідується в порядку ст. 397 Кримі­нального кодексу України. Для цілей арбітражного розгляду важливо, щоб особи, що надають відомості, свідчен­ня або пояснення сторонам спору були неупередженими.

4. Рішення арбітражного суду

Рішення арбітражного суду, на жаль, не підлягають опублікуван­ню, і ознайомитися зі свіжою судо­вою практикою не видається мож­ливим, щоправда, МКАС при ТПП України щороку, підсумовуючи ре­зультати своєї діяльності, публікує аналітичні статті та здійснює огляд практики у спеціальних виданнях, які можна придбати в самому суді, що до­зволяє фахівцям отримати уявлен­ня щодо позиції МКАС, що склалась у тих чи інших спорах. Практика в основному є усталеною, але не завжди знаходить правове відображення в рішеннях господарських судів. При­ймаючи 01.02.2012 р. рішення у спра­ві про стягнення грошових коштів з української компанії на користь ро­сійського підприємства, МКАС при ТПП України задовольнив вимоги у вигляді сплати штрафу за несвоєчасну поставку товару та стягнення трьох відсотків річних за користування чужими грошовими коштами за пе­ріод непоставки товару замовнику на підставі ст. 625 Цивільного кодек­су України. Проте господарські суди найчастіше застосовують положен­ня зазначеної норми до невиконання грошового зобов’язання, а не до про­строченої поставки товару.

Хотілося б підкреслити, що міжна­родний комерційний арбітраж – циві­лізований спосіб врегулювання спору між сумлінними сторонами. Тому тра­диційно рішення МКАС є остаточним і підлягає негайному виконанню. У той же час на практиці складались ситуа­ції, коли рішення МКАС було швидше компромісом і оцінка правової позиції позивача комерційним арбітражем не відповідала практиці господарських судів щодо застосування відповідних норм законодавства. Факт, що рішення не може бути переглянуте, а має бути беззастережно прийнято і виконано учасниками арбітражного розгляду, повинен бути оцінений як фактор ри­зику і врахований при виборі порядку розгляду спорів між учасникам ЗЕД.

Однак якщо рішення МКАС до­бровільно не виконано, стороні, на користь якої постановлено рішення, доведеться пройти процедуру визна­ння та отримання дозволу на його ви­конання. В Україні визнання і вико­нання рішень МКАС здійснюється в порядку цивільного судочинства. До компетентного суду подається клопо-

«ЯКЩО РІШЕННЯ МКАС ДОБРОВІЛЬНО НЕ ВИКОНАНО, СТОРОНІ, НА КОРИСТЬ ЯКОЇ ПОСТАНОВЛЕНО РІШЕННЯ, ДОВЕДЕТЬСЯ ПРОЙТИ ПРОЦЕДУРУ ВИЗНАННЯ ТА ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛУ НА ЙОГО ВИКОНАННЯ»

тання та документи, передбачені у ст. IV Нью-Йоркської конвенції про ви­знання і виконання іноземних арбі­тражних рішень від 10.06.1958 р., ст. 394 Цивільного процесуального ко­дексу України та ст. 35 Закону Укра­їни «Про міжнародний комерційний арбітраж». Місцеві суди не завжди охо­че розглядають подібні клопотання і найчастіше допускають низку поми­лок, у результаті чого стягувачу дово­диться проходити ще декілька стадій судового розгляду.

5. Виконання арбітражного рішення

На підставі ухвали про визнання і примусове виконання рішення МКАС місцевим судом в порядку цивільно­го судочинства видається виконав­чий лист про примусове виконання рішення МКАС при ТПП України. Пра­вильним є зазначення у виконавчому листі резолютивної частини рішення МКАС. Але не всі суди дотримуються подібної позиції, вказуючи резолютивну частину самої ухвали. У такому зипадку можна просити суд виправи­ти помилку у виконавчому докумен­ті, посилаючись на його невідповідність вимогам п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Прикладом успішного вирішення подібної ситуації може стати ухвала Вінницького міського суду Вінниць­кі’ області від 21.05.2013 р. по справі №127/11006/13-Ц.

Виникають проблеми і на етапі виконавчого провадження, наприклад, у випадку стягнення грошових коштів в іноземній валюті, за умови, що стягувач є нерезидентом. Розглядаючи клопотання про примусове виконання арбітражного рішення, в якому сума стягнення визначена в іноземній ва­люті, суд у своїй ухвалі вказує суму в національній валюті за курсом Наці­онального банку України на день по­становления ухвали. Стаття 53 Закону України «Про виконавче проваджен­ня» встановлює, що в разі визначення суми боргу в іноземній валюті та вияв­лення у боржника грошових коштів у гривні державний виконавець дає роз­порядження на купівлю відповідної іноземної валюти та її перерахування на валютний рахунок органу виконав­чої служби для подальшого перераху­вання стягувачу, що також регламен­товано Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою НБУ від 10.08.2005 № 281.

Але на практиці не все так просто в силу відсутності в органах виконав­чої служби валютних рахунків. Напри­клад, якщо в договорі про надання по­слуг немає доручення на отримання стягнутих коштів, у нашій практиці казначейство перераховувало валю­ту на рахунок фізичної особи, яка була представником стягувача. Не завжди обставини дозволяють вирішити си­туацію таким шляхом, у зв’язку з чим ми радимо заздалегідь моделювати з виконавцем, казначейством і обслуго­вуючим банком правовий вихід у разі відсутності валютних рахунків у дер­жавної виконавчої служби.

Окреслені вище нюанси є лише тією малою часткою складнощів, які зустрічаються при арбітражному розгляді, незважаючи на відсутність процедури апеляційного оскарження, забезпечувальних заходів на стадії звернення з позовом до МКАС і таких заходів впливу, як витребування та забезпечення доказів, а також інших допоміжних функцій, спрямованих на ефективне вирішення спору. Отже, перш ніж включати в контракт арбітражне застереження, потрібно врахувати не тільки сприятлиі правовий клімат, створений безпосередньо у МКАС при ТПП України, а й завершальну не таку приємну стадію цього процесу – процедуру щодо скасування арбітражного рішення або визнання і виконання рішення, а також виконавче провадження, які у комплексі, можуть не виконати поставленого завдання у строк і з очікуваним результатом.

Автор: Ю. Курило

Источник: Юридична Газета. – 2013. – № 33-34. – С. 34 – 36.